Учнівські презентації про
Т. Г. Шевченка
Розробка уроків
Урок № 2-3
Процес виникнення фольклору. Багатство і розмаїття укр. фольклору. Види родинно-побутових пісень. Традиційна символіка. Родинно-побутові пісні «Місяць на небі, зіроньки сяють», «Цвіте терен, цвіте терен», «Сонце низенько, вечір близенько», «В кінці греблі шумлять верби», «За городом качки пливуть», «Світи, світи, місяченьку», «Лугом іду, коня веду»
Мета: дослідити процес виникнення фольклору, ознайомити школярів з родинно-побутовими піснями, особливостями їх складання та проаналізувати програмові твори; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, увагу, вміння грамотно висловлювати власні думки, наводячи переконливі аргументи, приклади з життя; виховувати почуття поваги до давньої культурної спадщини свого народу, прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.
Місяць на небі — ВІА «Ватра» Українська народна пісня Ukrainian folk song music
Цвіте терен. Українська народна пісня.
Ukrainian Folk Song, The Sun Sets - Сонце низенько, вечiр близенько
В кінці греблі шумлять верби - Ukrainian folk song // Cherkasy choir
За городом качки пливуть (Українська народна пісня)
Ой не світи, місяченьку та й на той перелаз Українська народна пісня
ХІД УРОКУ
I. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями
• Що вам відомо про пісню як жанр народної творчості?
• Хто були творцями пісень, з якою метою вони складалися?
• У чому полягають особливості написання пісень? Яким чином вони розповсюджувалися?
• Як пісня пов’язана з життям народу? Чому її вважають бездонною душею українського народу, його славою?
• Які пісні ви полюбляєте? Хто є їх виконавцями?
• Хто такі кобзарі? Назвіть з них відомі вам.
• Визначте народні пісні, які найчастіше виконуються по радіо, телебаченню? В чому їх популярність?
II. Оголошення теми, мети уроку.
III. Мотивація навчальної діяльності
IV. Основний зміст уроку
1. Вступне слово вчителя
Українська пісня — одне з найцінніших надбань українського народу. Коли вона звучить, серце не може залишитися байдужим і холодним, бо в ній стільки тремтячої щирості, ніжності,
відвертої довіри. Наша країна надзвичайно багата і щедра на пісні, які виникли в сиву давнину. Вони відображають характер, звичаї, вірування, боротьбу за кращу долю, за визволення від поневолювачів та загарбників. У ній відтворились доброта, щирість, душевність, весела вдача українців, їх мрії, надії, сподівання. Сьогодні ми докладно познайомимося з особливостями родинно-побутових пісень, тобто пісень про кохання, сімейне життя.
2. Багатство і розмаїття українського фольклору
2.1. Фольклор (анг. folk — народ, lore — знання, мудрість) — сукупність різних видів і форм масової словесної художньої творчості; усні народні твори.
2.2. Художні прийоми фольклору: звертання, діалог порівняння, епітети, слова зі зменшувально-пестливими суфіксами, гіперболи, вислови-порівняння.
2.3. Процес виникнення фольклору.
Це поетичне мистецтво слова твориться за особливими, специфічними законами усної передачі від покоління до покоління. Ми ніколи не дізнаємося, хто був автором першої колядки або весільної пісні, чий гострий розум породив влучне прислів’я, яка мати проспівала першу колискову, кому належать перші варіанти дум... І пісні, і думи з часом то скорочувалися, то подовжувалися, то перероблялися, то з ’ єднувалися з іншими такими ж творами. А внаслідок цього з ’являються вже нові фольклорні перлини, автором яких можна назвати тільки народ. Ця колективність творення у фольклорні виявляється і в зовнішніх формах творчості, і у внутрішній його суті, і в процесі створення народних шедеврів, і в їх виконанні. Численні творці і виконавці спираються на загальний досвід і традицію і водночас вносять у вже відомий твір нові риси й деталі. При цьому вони намагаються пристосувати раніше відомий сюжет, обряди і стиль до конкретних умов виконання та конкретного часу. Слід зазначити, якщо творчість нового творця або виконавця позначається новизною, то, як правило, це новизна і є розвитком традицій.
2.4. Специфічні ознаки фольклору:
• відображення життя, праці, боротьби трудового народу в різні історичні епохи;
• вираження його світогляду, моралі, інтересів, мрій, оцінки р ізних суспільних і побутових подій та явищ, вчинків людей; соціальна значимість творів;
• колективний характер творення;
• усне зберігання й поширення;
• варіантність текстів;
• анонімність;
• порівняно невеликий обсяг;
• ідейно-тематична єдність усіх фольклорних творів;
• простота і ясність стилістики;
• строга послідовність композиції;
• повторюваність;
• переважання дієслівних рим.
2.5. Фольклор та література.
Фольклор
1. Усна форма побутування. 2. Передбачається безпосередній контакт між тим, хто відтворює текст, і тим, хто цей текст сприймає.
3. Колективний автор, що обумовлює варіативність усної народної творчості традиційної поетики.
4. Історична основа всієї світової художньої культури.
5. Джерело національних художніх традицій
Література
1. Письмова форма існування. 2. Безпосередній контакт між автором і читачем відсутній (контакт
опосередкований через твір).
3. Автор — конкретна особа з властивою йому творчою манерою.
4. Виникає на ґрунті міфології та усної народної творчості.
5. Формує світогляд, збагачує духовно
3. Особливості родинно-побутових пісень
3.1. Види родинно-побутових пісень.
3.2. Ідейно-тематичний зміст родинно-побутового циклу пісень (загальна характеристика).
Вони охоплювали найважливіші події і явища з родинного життя селян, з винятковою повнотою відображали їхню психологію, погляди, мораль. У них немає чітко виражених «тр у дових
сюжетів», розповідей про важку працю, але зображення подій ведеться на фоні трудового життя, що надає їм життєвої правдивості. Найбільшу частину українських побутових пісень становлять
пісні про кохання, в яких відтворено багатогранність людського життя, розкрито світ людських переживань. Пісні про кохання відбили високі моральні якості трудової молоді. Щирість, довіра, взаємоповага, радість кохання, гіркота вимушеної розлуки, туга за коханою, зрада — ось основні мотиви,що проймають ці пісні. Головними персонажами пісень про кохання є хлопець і дівчина, а характер стосунків між ними, їхні почуття і переживання визначили зміст творів. Від імені цих героїв і складались пісні. Найповніші і найпоетичніше в піснях зображено дівчину, її щасливе та нещасливе кохання. Образ її постає з поетично ніжних характеристик: вона «красна», «серденько», «вірная», «чорнобрива», у неї «брови як шнурочок», «личко, як яблучко». Аналогічно змальовано й хлопців. Вірність у коханні була найвищим ідеалом у стосунках молоді, мірилом чеснот, які народ ставив вище за золото й срібло, вище від багатства. Характерною рисою пісень про кохання є їх драматизм. Він найчастіше визначався суспільними умовами — перешкодою взяти шлюб через майнову нерівність. Заможні батьки не дозволяли своїй дочці йти за убогого, син багатіїв не міг одружитися з бідною. Причиною розлуки могли бути і підступні наклепи лихих лю дей: недобрих сусідів чи подружок. Часто розлучались пари і через підступність суперниць. Закохані наполегливо борються за своє щастя, прагнуть перебороти всі перешкоди. У піснях про кохання охоронцем морально-етичних норм поведінки молоді найчастіше виступає мати. Вона застерігає дочку від помилок, не пускає до козака-гультяя, а сина до дівчат, які вміють чарувати.
Серед пісень про кохання часто натрапляємо на такі, в яких розповідається про чарування дівчиною хлопця, щоб привернути до себе чи наслати на суперниць усілякі лиха. Пісні про родинне життя досить різноманітні за тематикою. Найбільше уваги в них відводилось розкриттю взаємин між чоловіком і жінкою та стосункам з іншими членами родини. Важкі умови життя заміжньої жінки зумовлювались насамперед тим, що її видавали заміж силоміць за нелюбого, до чужої сім’ ї. Батьків чоловіка здебільшого цікавило не щастя молодого подружжя, а працьовита невістка. їй доводилось робити майже всю хатню роботу. Вона готувала їжу, прала на всю сім’ю, доглядала дітей. Потрапивши в чужу сім’ю, дівчина одразу ж відчувала всю повноту влади над нею свекрухи і свекра, мала коритися їм в усьому. Чоловікова мати не тільки примушує молоду жінку тяжко працювати, а й докоряє їй, ображає, змушує сина ні за що бити свою дружину. Син здебільшого виконує накази матері, але в деяких піснях говориться, що він виступає проти її волі, заступається за дружину, бо вона слухняна. Помітно, що в українських піснях кривдником рідко виступає свекор. Здебільшого в піснях показано молоду жінку, яка кориться свекрусі, мовчки зносить її наругу. А л е є пісні, де звучить протест, показано рішучий опір невістки. Особливо тяжкою була доля жінки з чоловіком-п’яницею. Пияцтво було особливо згубним для бідних селян. Воно призводило до остаточного розорення сім’ ї. Молода жінка, віддана за нелюба чи п’яницю, засліплена горем,
сама тягнеться до корчми. Родинний деспотизм щодо невістки був дуже сильним, і гарна
здорова молодиця за два-три роки перетворювалася на стару хвору жінку.
У піснях відображено тему видання дівчини за старого, але багатого. Чоловік їй осоружний, багатство немиле. Тільки одруження з милим може принести щастя — такий лейтмотив багатьох пісень. Доля матері, особливо матері-вдови, є однією з найпоширеніших тем у родинно-побутових піснях. У них проникливо, з великим співчуттям до вдови змальовувались її життєві незгоди. Н ікому зорати ниву, посіяти, зібрати хліб, нічим годувати малих дітей. Нікому допомогти вдові в біді, нікому пораду дати. Отже, в родинно-побутових піснях народ оспівує головним чином родинне життя — радості й печалі, події й розчарування, взаємовідносини жінки й чоловіка, дівчини й парубка тощо.
Впродовж багатьох століть пісня правдиво розповідає про долю українського народу.
4. Теорія літератури
4.1. Поняття про поетику народної пісні. Пісенне слово в характерних поетичних образах передає і узагальнює людський досвід. Мові української народної пісні властиві особлива поетичність, м’який ліризм. Окрім музичного багатства, народна поезія українська має такі художні засоби: народнопоетичні паралелізми, глибокі й точні порівняння, яскраві епітети, добірні слова живої народної мови, зменшувально-пестливі форми. Отже, поетика народної пісні — це сукупність художніх засобів, за допомогою яких яскраво відображуються події, явища у творі.
4.2. Поетика (гр. роіеИІге — творче мистецтво) — наука про систему засобів і способів вираження думки в літературних творах. Одна з найстаріших галузей літературознавства.
VI. Аналізування програмових соціально-побутових пісень
5.1. «М іс я ц ь на небі, зіроньки сяють».
5.1.1. Виразне читання твору або прослуховування його виконання у грамзаписі.
5.1.2. Тема: оспівування палкого кохання козака до дівчини.
5.1.3. Ідея: возвеличення щирого почуття, яке не розлучить героїв за будь-яких обставин.
5.1.4. Основна думка: Як ми любились та й розійшлися, / Тепер зійшлися навіки знов.
5.1.5. Жанр: пісня, інтимна лірика.
5.1.6. Художні особливості твору.
Метафори: «серденько мре», «очі вкоротили в ік », «очі навчились заводить людей».
Епітет: «пісня люба... мила», «очі дівочі темні... ясні».
Повтори: «...оч і, очі, оч і...».
Порівняння: «темні, як нічка», «ясні, як день».
Звертання: «Ви ж мені, о ч і...».
5.1.7. Опрацювання ідейно-художнього змісту пісні. Бесіда за питаннями:
• Хто такі козаки? Яких видатних ватажків доби козаччини ви знаєте?
• Де відбуваються події твору? Яка краса зображена в ньому?
• Про що співала дівчина? Як козак сприймав її спів?
• Чому, на ваш погляд, могли розлучитися закохані?
• Що означає фраза твору: «...зійшлися навіки знов»?
• Чому пісня названа милою і любою?
• Як у творі зазначено про дівочі очі? Які художні засоби при цьому використані? («О й очі, очі, очі дівочі, / Темні, як нічка, ясні, як ден ь»)
• Через що очі вкоротили вік козакові?
5.1.8. Творче завдання. Словесно відтворіть портрет дівчини, застосовуючислова з пісні і власну уяву.
5.2. «Ц в іт е терен, цвіте терен».
5.2.1. Виконання пісні у музичному супроводженні.
5.2.2. Тема: оспівування страждань дівчини через те, що «миленькийпоїхав іншої шукати».
5.2.3. Ідея: засудження зради у палкому коханні.
5.2.4. Основна думка: Хто з любов’ю не знається, / Той горя незнає.
5.2.5. Жанр: пісня, інтимна лірика.
5.2.6. Художні особливості пісні.
Повтори: «Цвіте терен», «нехай їд е », «очі, мої».
Метафори: «Очі не дрімали», «о ч і наробили», «оч і полюбили».
Риторичні запитання: Що ви наробили / Що всі люди обминали,/ А ви полюбили?
Звертання: Очі мої, очі мої, / Що ви наробили...
5.2.7. Бесіда за питаннями щодо опрацювання ідейного змістутвору.
• Яке значення у творі має цвіт терну?
• Від чого страждає героїня пісні? Як про це зазначено у творі? (Візьму я крісельце, / Сяду край віконця, / Іще очі не дрімали.../ Десь поїхав мій миленький / Інш о ї шукати)
• Чим можна зарадити дівчині?
• Як вона сприйняла зраду коханого? (Нехай їде, нехай їде, /Нехай не вернеться, / Не дасть йому Господь щастя, / Колиповернеться)
• Чи вправі дівчина дорікати хлопцю за свої страждання? Відповідьвмотивуйте.
• Чому очі дівчини стали причиною її страждань? (Очі мої, очі мої, /Що ви наробили, / Що всі люди обминали, / А ви полюбили?)
• Як довго, на ваш погляд, буде страждати героїня твору?
• Чи можна їй у майбутньому гарантувати щасливу долю?
• Яким уявляла своє життя дівчина?
• Чи здійсняться, на вашу думку, слова героїні пісні, зверненідо Господа? Чи не є це жорстоким?
5.2.8. «Мікрофон»: надайте пораду нещасній дівчині.
5.3. «Сонце низенько, вечір бл и зен ьк о ».
5.3.1. Ознайомлення школярів з піснею.
5.3.2. Тема: присягання у вірній любові одне до одного двох закоханих.
5.3.3. Ідея: уславлення почуття, яке є смислом життя двох лю блячихсердець.
5.3.4. Основна думка: вірність у коханні — основа родинного затишку.
5.3.5. Жанр: пісня, інтимна лірика.
5.3.6. Твір побудовано на діалозі двох закоханих.
5.3.7. Художні особливості пісні.
Повтори: «Ой прийди, прийди».
Метафора: «Спішу до тебе, / Моє серденько».
Звертання: «Серденько моє».
Епітет: «Кохання вірно, чесно, примірно».
5.3.8. Римування: паралельне.
5.3.9. Обговорення змісту пісні. Бесіда за питаннями:
• Чому побачення закоханих найчастіше відбуваються ввечорі,коли «сонце низенько»?
• Що свідчить про щирість кохання ліричного героя до своєїдівчини? («Спішу до тебе, / М о є серденько»)
• Якою, за словами хлопця, була обіцянка коханої? Чи є вонащирою? ( «Т и ж мені обіцяла / Мене лю бит и ...»)
• Про що згадує коханий? ( «Я к ми обоє / Кохались вірно, /Чесно, примірно»)
• Як хлопець ставиться до своєї коханої?
• Якої шкоди обіцяє заподіяти герой твору у разі зради дівчини?
• За якої умови героїня буде вважати себе винною? ( «Я к будекривда, / Я буду ви н н а »)
• Як кохана зустрічала свого милого? («О й як впускала, / Той цілувала. / Я к випускала, / Тяжко взди ха ла »)
• Яким буде життя цих закоханих? Відповідь аргументуйте.
5.4. «В кінці греблі шумлять верби, що я посадила».
5.4.1. Виразне читання або виконання пісні.
5.4.2. Тема: відтворення страждань дівчини за коханим козаком.
5.4.3. Ідея: возвеличення почуття кохання, що змушує страждатиі сумувати.
5.4.4. Основна думка: «Не бачу я миленького — і д іла не маю!»
5.4.5. Жанр: пісня, інтимна лірика.
5.4.6. Римування: паралельне.
5.4.7. Художні особливості твору.
Метафори: «шумлять верби», «плачуть карі очк и», «с ер денькопоникло».
Епітет: «карі очки».
Повтори: «нема... козаченька», «рости, ро сти», «ждала,ждала...», «болять, болять», «...миленький», «карі очки».
Звертання: «рости, рости, дівчинонько».
Зменшувально-пестливі форми: «миленький», «дівчинонько»,«оч к и », «козаченька»,
Риторичні оклики: «Нема ж того козаченька, що я полюбила!», «Рости, рости, дівчинонько, на другу весну!», «Полюбилакозаченька я, й місяцю стоя!», «Зелененькі огірочки, жовтенькіквіточки!», «Нема мого міленького, плачуть карі очки!».
5.4.8. Обговорення змісту твору за питаннями:
• Хто і для чого посадив верби?
• Що символізує це дерево?
• Яке народне свято, пов’язане з вербою, ви знаєте? Як йоговідзначають?
• Чим пояснити страждання дівчини?
• Куди виїхав козак? Чому, на ваш погляд, він не повернувся?
• Прокоментуйте рядок пісні: «Росла, росла дівчинонька, да й на порі стала».
• Через що плакала дівчина? Чи допомогло їй це повернути свого коханого?
• Стисло опишіть внутрішній стан героїні у зв’язку із ситуацією, в якій вона опинилася?
• Чи варта героїня твору співчуття? Що ви порадили б їй?
2.1. «З а городом качки пливуть».
2.1.1. Виразне читання твору або прослуховування її виконанняу грамзаписі.
2.1.2. Тема: зображення різної долі під час сватання бідних і багатих дівчат.
2.1.3. Ідея: засудження соціальної нерівності, яка є перешкодою до щасливого подружнього життя,возвеличення справжньої дівочої краси.
2.1.4. Основна думка:
1) любов — почуття, на яке не повинні впливати гроші, матеріальнийстан закоханих;
2) Нащо мені на подвір’ ї / Воли та корови, / Як не буде в моїйхаті / Любої розмови!
2.1.5. Жанр: соціальна, родинно-побутова пісня, інтимна лірика.
2.1.6. Композиція.
Експозиція: Вбогі дівки заміж ідуть, / А багаті плачуть.
Зав’я зка: Чи чула ти, дівчинонько, / Як я тебе кликав, / Ч е резтвоє подвір’ячко / Сивим конем їхав?.
Кульмінація: Нащо мені на подвір’ ї / Воли та корови, / Якне буде в моїй хаті / Любої розмови.
Р о зв ’я зка: Оце вдова своїй доні / Весілля справляє.
2.1.7. Художні особливості твору. Протиставлення: «Вбогі дівки заміж ідуть, / А багаті плачуть.
/ Вбогі дівки заміж ідуть, / А багаті дівки сидять».
Повтори: «Вбогі дівки заміж ід ут ь», «А багаті...», «Нехай знають...»
Риторичне запитання: «Ч и чула ти, дівчинонько?..».
Риторичні оклики: «Темна нічка — петрівочка — / Вийти боялася!», «Бо я хлопець молоденький / Не зрадив нікого!», «Хоче собі багатую / Невістку шукати!», «Я к не буде в моїй хаті / Лю бої розмови!».
Епітет: «люба розмова».
Метафора: «скрипка витинає».
Звертання: «Ч и чула ти, дівчинонько?», «Ой не бійся, д івчинонько...».
2.1.8. Обговорення змісту пісні. Бесіда за питаннями:
• Про що свідчить різна майбутня доля вбогих і багатих дівчат?
• 3 якою метою у пісні, описуючи дівчат, використано прийом контрасту? Наведіть приклад.
• Яким ви уявляєте хлопця? Чому, на ваш погляд, він обравдля одруження вбогу дівчину, а не багату?
• Як у пісні зазначається про порядність молодого? (Ой не бійся,дівчинонько, / Не бійся нічого, / Бо я хлопець молоденький, /Не зрадив нікого!)
• Що, на погляд дівчини, було перешкодою для одруження?(Ой не хоче твоя мати / Мене, бідну, знати, / Хоче собі багатую/ Невістку шукати!)
• Яким було весілля молодих? (Ой десь гуде, ой десь грає, /Скрипка витинає: / Оце, вдова своїй доні / Весілля справляє)
• Чим пояснити щасливе закінчення твору? Чи можемо ми сподіватися про подальше гарне подружнє життя молодих? Відповідь вмотивуйте.
2.2. «С в іт и , світи, місяченьку, та й на мій п ерелаз».
2.2.1. Виконання пісні у музичному супроводі.
2.2.2. Тема: зображення страждань дівчини через те, що її залишивкоханий заради іншої, висловлення проклять з приводуцього.
2.2.3. Ідея: засудження тієї, яка розлучила коханих.
2.2.4. Основна думка: Щоб ті трави повсихали, що так рано цвіли, / Щоб ті люди щастя не мали, що нас розлучили.
2.2.5. Жанр: родинно-побутова пісня, інтимна лірика.
2.2.6. Римування: паралельне.
2.2.7. Художні особливості твору. Повтори: «Світи, світи...», «прийди, прийди...», «я бо до тебе», «щоб т і...» , «мій миленький».
Звертання: «Світи, світи, місяченьку», «прийди, прийди, мій миленький», «я б з тобою мій міленький».
Контраст: «...с у х і дуби цвіли — зелені пов’я ли ».
2.2.8. Обговорення змісту твору. Бесіда за питаннями:
• 3 яким проханням звернулася дівчина до місяця і коханого? («С в іт и , світи, місяченьку, та й на мій перелаз, / Прийди, прийди, мій миленький, до мене хоч р а з »)
• Чим зумовлене те, що хлопець відмовився прийти на побачення до дівчини? (Я до тебе більше не прийду, нехай хтось інший буде, / Єсть у мене друга дівчина, вона на мене жде)
• За яких умов, ставши птахом, героїня прилетіла б опівночі
до хлопця і для чого? («О й коли б я крила мала ще й солов’я очі, І Я б з тобою, мій миленький, розмову повела»)
• Чому дівчина прагне стати птахом?
• Як розуміти фразу з твору: «...кохалися, як дуби цвіли»?
• Яким чином природа сприймала кохання, а потім розлученнямолодят? Чим це зумовлено?
• Про що свідчить закінчення твору? Чи можна його вважатипрокляттям? Чи здійсниться воно? Відповідь вмотивуйте.
2.3. « Л у гом іду, коня веду, розвивайся, луже».
2.3.1. Виразне читання пісні.
2.3.2. Тема: розповідь про примхливого козака, який за веліннямбатьків
2.3.3. Ідея: засудження тих, хто в людині цінує не зовнішню і внутрішню красу, а багатство; висміювання примхливості, жаги до збагачення, жадності.
2.3.4. Основна думка: Не журися, дівчинонько, рута зелененька, / Цей покинув, другий буде — ще ж ти молоденька!
2.3.5. Жанр: родинно-побутова пісня, інтимна лірика.
2.3.6. Римування: паралельне.
2.3.7. Композиція.
Пісня — це діалог між бідною дівчиною і вимогливим козаком.
Експозиція: Сватай мене, козаченьку, люблю тебе дуже.
Зав’я зка: Ой коли б ти, дівчинонько, трошки багатенька.
Кульмінація: «Н е журися, дівчинонько, рута зелененька... / Цей покинув, другий буде кращий».
Р о зв ’я зка: «Молодая дівчинонька та вже й заміж пішла... / Старий козак, як собака, й досі не женився».
2.3.8. Художні особливості.
Звертання: «...розвивайся, л уж е », «Сватай мене, козаче», «Ой коли б ти, дівчинонько...», «Ой коли б я, козаченьку, «Б о дай же ти, козаченьку», «Бодай же ти, дівчинонько», «Не журися, дівчинонько».
Повтори: «Ой коли б ...», «Цей покинув, другий буде...», «Старий козак, як собака».
Метафора: «Слава не пропала».
Епітет: «бита доріженька».
Порівняння: «Старий козак, як собака».
Зменшувально-пестливі слова: «козаченьку», «дівчинонько»,«багатенька», «зелененька», «молоденька», «доріжечки».
2.3.9. Обговорення змісту пісні. Бесіда за питаннями:
• Чому дівчина першою виявила ініціативу залицятися до козака?
• Що на думку козака, було основною вимогою для його одруження?(«О й коли б ти, дівчинонько, трошки багатенька» )
• Якою була реакція молодої на промову козака щодо одруження?(«О й коли б я, козаченько, була багатенька, / Наплювала б я на тебе й на твого батенька»)
• Чим хлопець не подобався дівчині? ( «Т о я б тебе, ледачого,й за харч не сх от іл а »)
• Яку долю провіщали герої пісні одне одному? («Бода й же ти,дівчинонько, тоді заміж пішла, / Я к край битої дороги рута-м’ята зійшла. Бодай же ти, козаченьку, тоді оженився, / Я к
у млині на камені кукіль уродився»)Кому з героїв твору надається перевага? Чим це зумовлено?
-Що про це зазначено у пісні? ( «Н е журися, дівчинонько, рутазелененька, / Цей покинув, другий буде,— ще ж ти молоденька!/ Цей покинув — другий буде, другий буде кращий, / А цей буде у болоті над чортами старший»)
• Як склалася подальша доля молодих? («М о л о д а дівчинонька та вже й заміж пішла. / Старий козак, як собака, й досі неженився»)
• Чому козак, який вчасно не одружився, порівнюється із собакою?
• Хто з героїв твору вам імпонує? Чим саме? Надайте розгорнутувідповідь.
• Чому вчить вас ця пісня?
VII. Підсумок уроку
VIII. Домашнє завдання
Вивчити дві пісні (на вибір) напам’ять, дібрати цікавий матеріал про весільні обряди.
Коментарi