«ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ФОРМА ДІЄСЛОВА»

Урок №1

Т е м а. Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

М е т а: ознайомити учнів з дієприслівником як особовою формою дієслова: формувати в них загальнопізнавальні уміння розпізнавати дієприслівники в реченнях, визначати їх морфологічні ознаки та синтаксичну роль;

розвивати творчі вміння використання дієприслівників у власних висловлюваннях;

виховувати старанність у навчанні, любов і повагу до української мови.

Т и п у р о к у: урок засвоєння нових знань, формування мовних і мовленнєвих умінь, застосування інтерактивних технологій.

П е р е б і г у р о к у

І. Актуалізація опорних знань.

1. Хвилинка ерудита (група “Юнілінгвісти”).

Назвати форми дієслова. За таблицею “Форми дієслова” розказати про місце дієприслівника серед інших дієслівних форм.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми, мети, завдань уроку.

1. Постановка завдань – цілевизначення і планування

ЦІЛІ ДЛЯ УЧНІВ (загальні)

Учень

знає загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль дієприслівника;

знаходить дієприслівник, дієприслівниковий зворот у реченні;

відрізняє дієприслівник від дієприкметника;

визначає граматичні ознаки дієприслівника;

пише правильно дієприслівники з вивченими орфограмами;

розставляє розділові знаки при дієприслівниках і дієприслівникових зворотах;

виправляє помилки у вживанні та правописі дієприслівників;

правильно інтонує речення з дієприслівниковими зворотами;

конструює прості речення з дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами; замінює їх складними реченнями з підрядними обставинними;

читає й переказує тексти з дієприслівниками та дієприслівниковими зворотами.

ІІІ. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Аналіз мовного матеріалу на основі тексту.

Прочитайте текст. Дайте йому заголовок. Скажіть, що в тексті описується, а про що розповідається. Назвіть художні засоби, які допомагають читачеві яскравіше уявити ліс взимку. До якого стилю мовлення належить текст?

Ліс, остаточно струснувши з себе рештки нічної пітьми, прокидався у всій своїй зеленій величі. Збагрянівши, засвітилися кучеряві голови сосон і гострі шпилі ялин. Піднялося сонце.

Геть забралася з галявини лисиця, залишивши на снігу мереживний, хитро заплутаний слід.

Тривожно хрустіли гілки. Хтось великий, дужий ішов через ліс, не розбираючи шляху. Заскрипів, осідаючи, сніг. Сорока застрекотіла і, розпустивши хвіст, полетіла геть.

Злякано косячи оком, стояв край галявини лось. Не ворухнувшись, він весь напружинився, ладен зробити скок у гущавину.

2. Робота в група(додаток 1)

Пам’ятка. Як працювати в групі?

1. Розподіліть ролі в групі: спікер (головуючий), секретар, посередник, доповідач.

2. Стежте за часом.

3. Поважайте інших членів групи, критикуйте позицію, але не людину.

4. Говоріть послідовно, не виходьте за межі запропонованої теми.

Перша група - виписати із кожного речення підмети

Друга група - виписати із кожного речення слова, що позначають головну дію

Третя група - виписати із кожного речення слова, що позначають додаткову дію.

Виступи доповідачей.

(Розповідається про зимовий ліс; описується вигляд лісу, поведінка тварин; художні засоби: епітети, метафори, описи. Художній стиль мовлення.)

На які питання відповідають підмети, слова, що означають головну і додаткову дію? Визначте їх вид, синтаксичну роль.

2. Систематизуюча розповідь учителя про дієприслівник

ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА:

ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНА РОЛЬ

Дієприслівник - незмінна форма дієслова, яка означає додаткову дію і відповідає на питання що роблячи? що зробивши?

Дієприслівник зберігає вид того дієслова, від якого його утворено: стрибаючи, озираючись (що роблячи?) - недоконаний вид; побачивши, умившись (що зробивши?) - доконаний вид.

IV. Усвідомлення нових знань у процесі практичної діяльності.

1. Метод “Ти – мені, я – тобі”.

Поставте запитання учителю за темою, використовуючи матеріал опорного конспекту.

2. Робота з підручником.

Опрацюйте матеріал підручника (§ 15, с. 75-79), порівняйте з матеріалом опорного конспекту. З’ясуйте, який матеріал відсутній в конспекті, а якого немає в підручнику.

3. Зв’язна розповідь учнів про дієприслівник.

4. Робота з картками. (додаток 2)

Перша група. Записати речення, виділити дієприслівники.

Життя - це терниста нива: не пройдеш, ноги не вколовши. Скінчивши діло, гуляй сміло. Лінивий сидячи спить, лежачи робить. Ледачий, ївши гріється, а робивши, мерзне. (Народна творчість)

Друга група. Утворити від поданих дієслів дієприслівники доконаного виду, записати.

Тримати, колихати, обдумати, зітхати, відпочивати, запам’ятати, створити, дати, розчесати, обговорювати.

Третя група. Утворити від поданих дієслів дієприслівники недоконаного виду, записати.

Тримати, колихати, обдумати, зітхати, відпочивати, запам’ятати, створити, дати, розчесати, обговорювати.

Виступи доповідачей.

5. Самостійна робота

Вправа 170 (письмово).

6. Творче завдання

Перша група. Дібрати до дієслів дієприслівники, які допомагали б краще уявити дію, виражену дієсловом.

Зразок: зустрічати - радіючи, посміхаючись.

Іти, сидіти, писати, співати.

Друга група. Придумати речення з дієприслівниками.

Третя група. Придумати зв’язний текст з дієприслівниками.

7. Відредагувати речення. Пояснити в чому помилка.

Перша група. Відчинивши вікно, до нього долинули звуки музики.

Друга група. Підійшовши до класу, його очі широко розплющились від здивування.

Третя група. Вносячи добрива у ґрунт, рослина швидко росте.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Бесіда.

- Що називається дієприслівником?

- Які ознаки дієслова і прислівника має дієприслівник?

- Чим буває в реченні?

2. Самооцінка за схемою. (додаток 3)

VІ. Домашнє завдання

Повторити теоретичний матеріал уроку.

§ 15, впр. 174 (І завдання письмово).

Підготуйте і запишіть перелік запитань до теми, з якими ви можете звернутися до однокласників.

Урок №2

Т е м а. Дієприслівниковий зворот. Розділові знаки при дієпри-слівниковому звороті.

М е т а: поглибити знання учнів про дієприслівник як особливу форму дієслова (значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль), вчити знаходити та відокремлювати дієприслівникові звороти та одиничні дієприслівники в реченнях і текстах, дотримуватися інтонації речень із дієприслівниковими зворотами;

розвивати творчі вміння використання дієприслівникових зворотів у власних висловлюваннях;

виховувати почуття поваги, людської гідності.

Т и п у р о к у: урок осмислення нових знань, формування умінь і навичок на основі набутих знань, застосування інтерактивних технологій.

П е р е б і г у р о к у

І. Повторення вивченого, перевірка домашнього завдання.

1. Метод “Мікрофон” (учні ставлять один одному питання по темі).

2. Переклад з … української. (додаток 4)

Замініть фрази реченнями наукового стилю з теми “Дієприслівник”.

Ø Я поєдную риси характеру своїх батьків.

Ø Як моя мама, я маю гордий вид і не товаришую з не, але бувають випадки, коли між нами панує злагода

Ø Як мій тато, я непохитний і маю з ним однакову професію.

Ø Я люблю командувати своїми друзями, і разом ми – весела компанія.

Ø Разом із друзями я відділяюся від усіх.

Ø Часто мене запрошують у гості фразеологізми, тоді мене не виженеш і не заміниш іншим словом.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми, мети, завдань уроку. Оголошення епіграфа уроку.

Земле рідна! Мозок мій світліє,

І душа ніжнішою стає,

Як твої сподіванки і мрії

У життя вливаються моє.

В.Симоненко

ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

1. Практичне завдання.

Записати речення, назвати в них дієприслівники і слова до яких вони належать.

Далеко на обрії дорога вигиналася, зникаючи десь під самим сонцем. (О. Гончар) Верби, схилившись над тихим Дінцем розчісують коси зелені. (В. Сосюра) З вузьких провулків темрява відкочувалась на луки, зали шаючи після себе дрібну росу на землі. (Гр. Тютюнник)

2. Слово вчителя.

Дієприслівниковий зворот — дієприслівник із залежним від нього словами.

У вимові дієприслівниковий зворот виділяється інтонацією, на письмі — комами. Одиничний дієприслівник май завжди відокремлюється.

Не виділяються комами: одиничні дієприслівники, які стоять в кінці речення і відповідають на питання як? (Ми працювали не відпочиваючи) та фразеологічні звороти (Сказати поклавши руку на серце.)

У реченні весь дієприслівниковий зворот підкреслюється як обставина.

ІV. Практичне опрацювання матеріалу.

1. Творче завдання. (додаток 5)

Утворити з поданими дієприслівниками дієприслівни­кові звороти, скласти з ними речення.

Подумавши (про кого?); дякуючи (кому?); повертаючись (звідки?); поспішаючи (куди?); виступаючи (перед ким?); перелітаючи (через що?).

2. Робота біля дошки. Метод „Незакінчене речення”

Виконання вправи 177 (письмово). Учень пояснює написання дієприслівників та розстановку розділових знаків, починаючи речення словами:

Я вважаю, що...

Кома ставиться перед (після) словом ... тому, що...

Таким чином, це - ...

3. Редагування. (додаток 6)

Прочитайте. До поданих дієприслівників чи дієприслівникових зворотів з двох речень підберіть те, з яким можна їх зв’язати. Поясніть ваш вибір. Підкресліть дієприслівники, запишіть питання до них, визначте синтаксичну роль.

1. Виглянувши з вікна, ... а) видно було товариша; б) він побачив товариша. 2. а) Робота не була зроблена; б) не зробив роботу..., загравшись з хлопцями. 3. Сівши за книжку, ... а) йому нічого не булочути; б) він уже не чув нічого. 4. Проходячи мимо книгарні, ... а) в око їй впали нові книги у вітрині; б) вона затрималась перед вітриною, розглядаючи нові книги. 5. Іванко, захворівши, ... а) пропустив кілька занять; б) у нього було пропущено кілька занять. 6. Працюючи наполегливо,... а) він закінчив свою роботу раніше на дві години; б) робота була закінчена на дві години раніше. 7. Проходячи недалеко від будинку, ... а) блиснуло світло; б) ми помітили відблиски світла.

Зробіть словотвірний аналіз слів закінчена, відблиски. Знайдіть у реченнях фразеологізми.

4. Творче конструювання з елементами аналізу (додаток 7)

Прочитати фразеологічні звороти. З'ясувати їх значення.

Бігти не чуючи ніг. Говорити не переводячи подиху. Працювати не по-клалаючи рук. Сидіти згорнувши руки. Розповідати не кажучи лихого слова.

Скласти речення з кожним фразеологічним зворотом.

Зробити морфемний аналіз виділеного слова.

5. Робота з підручником

Виконання вправи 178, завдання І (письмово)

Перевірка вправи.

ІV. Підбиття підсумків роботи.

Оцінювання власних досягнень за схемою №2

V. Домашнє завдання.

Вивчити § 16. Виконати вправу 178 (І завд.)

Урок №3

Т е м а. НЕ з дієприслівниками.

М е т а:ознайомити учнів з правилами написання не з дієпри-слівни-ками; формувати уміння правильно писати не з дієприслівниками;

розвивати усне і писем­не мовлення, творчі вміння аналізувати, порівнювати, конструювати мовні явища, розвивати пізнавальну актив­ність, самостійність та логічність мислення, вміння узагальнювати;

виховувати інтерес до культурної спадщини свого народу, повагу до старших, до народної творчості.

Тип уроку: комбінований.

П е р е б і г у р о к у

I. Актуалізація опорних знань.

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Індивідуальна робота з картками. (додаток 8)

Картка № 1

Запишіть словосполучення, вставляючи закінчення.

Насичуюч... речовини, насичуюч... повітря, блимаюч... фарами, блимаюч... зірки, блукаюч... вогні, блукаюч... в темряві, наступаюч... війська, наступаюч... фронтом.

Картка № 2

Відредагуйте речення.

Столітній дуб зацікавив хлопців, перебуваючи на екс­курсії.

Якось шукаючи фіалок, нас застала ніч. Повертаючись додому, у нас був чудовий настрій.

Картка № З

Запиши дієприслівники.

Ідучи, уночі, беручись, колись, пізнавши, завше, вміючи, миючись, кудись, сміючись, подались, взувши, перемігши, більший, питаючи, бажаючий, терпляче, плаче, сидячи, ходячи.

3. Метод «Мікрофон».

Дієприслівник — це...

Від дієслова і прислівника має ознаки...

У реченні виступає...

4. Словниковий диктант «Я знаю, що я знаю».

Зошит ділиться на три частини: «знаю», «не знаю», «вагаюся». Після роботи учні обмінюються зошитами, здійснюють взаємоперевірку.

Незасіяні поля, нечувані слова, не прочитана ще книга, нерозталий сніг, непорушна тиша, незчисленні багатства, вірш не вивчений, не зроблене вчора завдання, ніким не помічений, нестихаючий шум.

Висновок. Яке правило ми повторили? Нагадайте правопис не з дієприкметниками.

II. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети уроку.

1. Робота біля дошки.

Записати речення, розкриваючи дужки, вставити пропущені букви.

Ніщо (не)підносит..ся вище правди. (Народна творчість)

В чужому оці і порошинку бачить, а в своєму і сучка (не)добачає. (Народна творчість)

Не слід (не)хтувати розумною порадою. (В. Сухомлин-ський)

2. Бесіда

- Що називається дієсловом?

- Які види дієслів ви знаєте?

- На які питання відповідають дієслова доконаного і недоконаного видів?

- Як пишеться не з дієсловами?

- Сьогодні на уроці ми навчимося правильно писати не з дієприслівниками.

ІІІ. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Колективна робота.

Розглянути написані на дошці речення.

Він жив, не підносячись над буденністю. (О. Гончар)

Дідусь, недобачаючи дрібного тексту, змушений був узяти окуляри. (О.Довженко)

Нехтуючи багатовіковим досвідом пращурів, люди знева­жають природу. (З газети)

- Назвіть дієприслівники в даних реченнях.

- Що спільного у них з дієсловами із речень картки?

- Що спільного в написанні не з дієсловами і дієприслівниками?

- Який можна зробити висновок щодо написання не з дієприслів-никами?

2. Слово вчителя.

Не з дієприслівниками пишеться окремо: не огорнувши, не тримаючи.

Не з дієприслівниками пишеться разом:

а) коли дієприслівник не вживається без не (неволячи);

б) коли є префікс недо-, який указує на неповноту дії (недочуваючи).

Не може писатися разом або окремо з дієприслівниками належно від їхнього значення:

нездужаючи (хворіючи)

непокоячись (хвилюючись)

нестямившись (втративши самовладання)

неславлячи (ганьблячи)

не здужавши (не змігши)

не покоячись (не спочиваючи)

не стямившись (не прийшовши до тями)

не славлячи (не прославляючи)

ІV. Практичне опрацювання.

1. Робота в парах. (додаток 9)

Перекладіть словосполучення, порівняйте, зробіть висновок.

Не спуская глаз — не зводячи очей.

Не моргнув глазом — не моргнувши оком.

Не работая ночью — не працюючи вночі.

Беспокоясь о друге — непокоячись про друга.

Недооценив вклад — недооцінивши внесок.

Несказав ни слова — не сказавши ні слова.

2. Робота з підручником.

Опрацювання правил § 16, виконання вправи 179 (І письмово)

3.Робота з прислів'ями. (додаток 10)

Продовжити прислів'я і пояснити написання вжитих у них, дієприслівників. (Друга половина прислів'я для допомоги написана на дошці.)

(Не)терши, (не)м'явши ... (не їсти калача.)

Ранком (не)зробивши ... (ввечері не догонит.)

(Не)трудившись ... (не знайдеш щастя.)

Життя — не терниста нива ... (не пройдеш, ноги] (не)вколовши.)

(Не)ївши, (не)пивши ... (скачи ошалівши.)

4. Вибірковий і творчий диктант.

Із зачитаного тексту виписати у стовпчик дієслова з не і утворити від

них дієприслівники. Пояснити написання не з дієприслівниками.

Не смійтесь над старістю і старими людьми; про старість треба говорити тільки з повагою.

Не заходьте в суперечку з шанованими і дорослими людь­ми, особливо зі старшими.

Не виявляйте незадоволення тим, що у вас немає якоїсь речі.

Не допускайте, щоб мама давала вам те, чого не бере собі.

Не робіть того, що осуджують старші.

Не залишайте старшу рідну людину одинокою.

Не збирайтеся в дорогу, не спитавши дозволу і поради у старших.

Не сідайте до столу, не запросивши старшого.

(В. Сухомлинський)

V. Підсумок уроку

— Ось і добіг кінця наш урок. Пригадайте, про що ви дізнались на уроці.

Метод «Незакінчене речення».

Я знаю...

Я можу...

Я пам'ятаю...

Я вмію....

Мені сподобалось...

Мене вразило....

Треба відзначити роботу таких учнів...

Мені не сподобалось....

Наступного разу пропоную...

VI. Умотивоване оцінювання

VII. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал з підручника § 16. Виконати вправу № 182.

Індивідуальне завдання.

Написати казку «Як "не" у дієприслівниках загубилась».

Урок №4

Т е м а: Дієприслівники доконаного і недоконаного видів. Способи їх творення.

М е т а: ознайомити учнів зі способами творення дієприслівників, вчити їх утворювати дієприслівники доконаного і недоко-наного виду, сприяти зміцненню навичок їх написання;

розвивати творчі вміння використання утворених дієприслівників у власних висловлюваннях;

за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати шанобливе ставлення, любов і повагу до членів своєї сім'ї, до української мови та літератури.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

П е р е б і г у р о к у

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку, усвідомлення її учнями. Оголошення епіграфа

Без сім'ї — нема щастя на землі...

Народна творчість

III. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Метод „Мікрофон”

- Як визначити вил дієслова?

- Яку дію означають дієслова доконаного і недоконаного виду?

- Які особливості часових форм має вид дієслів?

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Спостереження над мовним матеріалом (додаток 11)

Прочитайте, дотримуючись відповідної інтонації. Як можна сформулювати тему, яку розкривають подані висловлювання? Перепишіть. Підкресліть дієприслівники, визначте їх ознаки, спільні з дієсловами.

1. Не можна принижувати людину, не принижуючи себе разом з нею. 2. Приховуючи свої вади, кращим не станеш; наш авторитет виграє від тієї щирості, з якою ми визнаємо їх. 3. Достоїнство є саме те, що найбільше підносить людину, що надає її діяльності, усім її прагненням вищої шляхетності, що дозволяє їй непорушно підноситись над натовпом, викликаючи його подив.

Назвіть два-три слова з двома орфограмами. Накресліть схему першого речення.

2. Робота з таблицею.

Дібрати власні приклади, утворюючи дієприслівники доконаного і недоконаного виду.

V. Усвідомлення здобутиз знань у процесі практичної діяльності.

1. Робота в парах. (Творче конструювання) (додаток 12)

1) Утворити дієприслівники недоконаного виду від поданих дієслів.

Говорять, пишуть, кажуть, володіють, сіють, лежать, малюють, граються, співають, ідуть.

2) Утворити дієприслівники доконаного виду від поданих дієслів.

Зустріти, обгорнути, змінитися, заглушити, вирішити, зціпити, стерти, зібрати, осоромити, лягти.

2. Робота з підручником.

Виконання вправи 186.

Перевірка вправи.

3. Робота з ключем. (додаток 13)

Визначте вид поданих дієприслівників і випишіть їх у дві колонки: 1) дієприслівники недоконаного виду; 2) дієприслівники доконаного виду.

Кличучи, встигнувши, допомігши, теревенячи, оклигавши, вживаючи, бачачи, зиркнувши, вразивши, очікуючи, дивлячись, замріявшись.

Ключ. З других букв прочитайте два слова, пропущені у прислів’ї “…, й … іржею візьметься.”. (Лежачи, сокира)

4. Лінгвістичне дослідження.

Утворіть дієприслівники від поданих дієслів. Визначте, від яких дієслів і яким способом творяться дієприслівники доконаного виду, від яких недоконаного.

Зразок. Шукати – шукають + ючи → шукаючи (недок. вид); розшукати – розшука + вши → розшукавши.

Стояти, постояти, перевірити, перевіряти, згадати, згадувати, читати, прочитати, радіти, зрадіти, чути, почути, штовхати, штовхнути.

5. „Весела перерва”

Прочитати виразно гумореску. Поміркувати, що виражає заголовок: тему чи основну думку тексту Чому був здивований тато? Яку рису характеру сина висміює автор? Як би ви вчинили на місці сина?

АРТИСТ

Простий батько сина

Вивчив на артиста.

Мова в того сина

Ідеально чиста.

Як зі сцени скаже

Українське слово.

То аж дух займає —

Просто пречудово!

Тож невчений батько

Запитав у сина:

— Розтлумач, будь ласка.

В чому тут причина.

Шо на сцені в тебе

українська мова.

а у хаті, дома —

Нашого ні слова

У твоїй квартирі

Вже не та картина:

Чешуть по-російськи

Дітки і дружина?

Сни великодушно

Посміхнувсь до тата.

— Підготовка в тебе.

Батьку, низькувата.

а тому, хто вчений.

Істина відома.

Шо одне — на службі,

Зовсім інше — дома.

Дома в мене мова —

Засіб спілкування,

а в театрі мова —

Спосіб існування.

Як же рідну мову

Я забуду, тату.

Як за неї маю

Непогану плату?

П.Глазовий

6. Гра «Ланцюжок» ( робота в мікрогрупах) (додаток 14)

Дві-трі мікрогрупи класу одержують написаний на папері ряд дієслів і завдання: утворити віл одного і дієслів дієприслівники доконаного і недоконаного виду і передати іншому учаснику. Виграє та група, яка першою і правильно виконає це завдання.

Водити, вести, везти, возити, любити, бачити, садити, висаджувати, саджати, сидіти, сідати, присвячувати, світити, сміятися, скликати, кли­кати, прати, вертіти, прясти, змагатися, стверджуватися, стежити.

7. Робота з підручником

Виконання вправи 185

Перевірка вправи.

VІ. Узагальнення й систематизація

Подумати і дати відповіді:

- Як утворюються дієприслівники доконаного виду? Навести приклади.

- Розказати про творення дієприслівників недоконаного виду. Навести приклади.

- Утворити дієприслівники доконаного і недоконаного виду від дієслів дивуватися, відкрити, стояти, лежати. Назвати суфікси.

- Коли пишемо зігріваючі погляди — зігріваючи дитину?

VІІ. Домашнє завдання.

Повторити теоретичний матеріал уроку.

§ 17, вправа 193 (письмово)

Урок № 5

Т е м а. Тренувальні вправи. Морфологічний розбір дієприслів-ника.

М е т а: поглибити знання учнів про дієприслівник як особливу форму дієслова (значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль), узагальнити й систематизувати вивчений матеріал; удосконалювати вміння школярів визначати вид дієприслівників, утворювати дієприслівники доконаного і недоконаного виду і правильно вживати їх у мовленні, знаходити та відокремлювати дієприслівникові звороти та одиничні дієприслівники, дотримуватися інтонації речень із дієприслівниковими зворотами;

розвивати культуру усного й писемного мовлення, мислення, формувати вміння порівнювати й узагальнювати лінгвістичний матеріал.

виховувати в учнів відповідальне ставлення до навчання, любов до рідної мови.

Т и п у р о к у: урок осмислення нових знань, формування умінь і навичок на основі знань, використання інтерактивних методів.

П е р е б і г у р о к у

І. Повторення вивченого, перевірка домашнього завдання.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми, мети, завдань уроку.

ІІ. Повторення, узагальнення і систематизація найважливіших теоретичних положень теми.

1. Робота в групах. (додаток 15)

Розкажіть про дієприслівник як особливу форму дієслова за поданим планом, проілюструйте кожен пункт самостійно дібраними прикладами.

Група А. І. Дієприслівник як форма дієслова.

1. Граматичні ознаки: глянувши у вікно, відчиняючи двері, …

2. Вживання дієприслівників: сонце піднімається і зігріває – сонце піднімається, зігріваючи …

Група Б. ІІ. Творення дієприслівників.

1. Творення дієприслівників недоконаного виду: хизуються – хизуючись, вихваляють – вихваляючи …

2. Значення дієприслівників недоконаного виду: перестрибував і радісно виспівував – перестрибуючи, радісно виспівував – перестрибував, радісно виспівуючи …

3. Розрізнення дієприкметника і дієприслівника: палаючи і палаючі, тремтячі і тремтячи …

4. Значення дієприслівників доконаного виду: порадилися і наказали козакам – порадившись, наказали козакам …

Група В. ІІІ. Дієприслівниковий зворот.

1. Поняття про зворот: вишиваючи золотом, укладаючи угоди …

2. Виділення дієприслівникового звороту на письмі: Залишивши відра на березі, жінка хутко пішла вниз річкою, неспокійно оглядаючись на пагорби.

ІІІ. Тренувальні вправи на осмислення знань, формування умінь і навичок.

1. Робота з ключем. (додаток 16)

Від поданих дієслів утворіть дієприслівники недоконаного виду і запишіть у дві колонки: 1) із суфіксом –учи ( – ючи); 2) із суфіксом –ачи ( – ячи).

Вносити, свистати, белькотіти, свистіти, іти, палахкотати, клекотати, лізти, ойкати, одужувати, місити, здоровити, волочити, туркотати, очікувати, смалити, ліпити, сипати.

Ключ. З других букв має скластися закінчення виразу О.Підсухи (чотири слова) “Щастя – не знати спокою, …”. (в далі йдучи невідомі)

1) свистаючи, ідучи, палахкочучи , клекочучи, лізучи, ойкаючи, одужуючи, туркочучи, очікуючи, сиплючи;

2) вносячи, белькотячи, свистячи, місячи, здоровлячи, волочачи, смалячи, ліплячи.

2. Розв’язування кросворду. (додаток 17)

Замініть речення так, щоб з виділених дієслів утворилися дієприслівники (утворені речення бажано записати). Заповніть кросворд цими дієприслівниками.

Якщо виконаєте завдання правильно, то у виділеному вертикальному рядку прочитаєте прізвище відомого українського художника.

1. Тільки після того, як доїси кашу, підеш гуляти!

2. Іванко йшов додому і дрижав від холоду.

3. Гроза намагалася вдертись у кімнату і била зовні в шибки вікон.

4. Дівчина казала це і тихо зітхала.

5. Листя з дерев опало і встелило тротуари.

6. Коли хлопці обминули хутірець-однохатку, вони опинилися на скошених луках.

7. Часом стара бабуся, коли пряде грубу вовну, розповідає онукам про давнину.

8. Коли ви кудись ідете, пам’ятайте про правила дорожнього руху.

Слово у виділеному рядку: Їжакевич.

Додаткове завдання. Виділити дієприслівникові звороти, пояснити розділові знаки.

4. Робота в парах. (Лінгвістичне спостереження) (додаток 18)

За допомогою питань визначте, які з близькозвучних слів дієприкметники, а які – дієприслівники.

1. Догоряючі промені сонця поволі гасли. Сонце, догоряючи, поволі гасло. 2. Затихаючі хвилі завмирали на березі моря. Хвилі, затихаючи, завмирали на березі моря. 3. Тремтячі тіні кидає розквітлий каштан. Тремтячи, розквітлий каштан кидає тіні. 4. Напівпрозорі жовтіючі та червоніючі кетяги калини солодко дрімали серед лапатого листя. Калина, червоніючи кетягами, дрімає в солодкому сні.

5. Робота з теоретичним матеріалом.

Розглянути схему розбору дієприслівника як особливої форми дієслова.

6. Робота з підручником.

Робота зі схемою розбору дієприслівника як частини мови (с. 88).

7. Практичне завдання.

Записати речення зробити морфологічний розбір дієприслівників з даного речення.

Гірські річки ревуть, накидаючись на каміння, бурчать, лютують хтозна на кого, безстрашно пірнають з порогів, а потім, угамувавшись, труться об скелі. (В.Распутін)

ІV. Підбиття підсумків роботи.

V. Домашнє завдання.

Повторити теоретичний матеріал уроку.

Вправа 194 (письмово)

Додаток 1 (урок № 1)

Пам’ятка. Як працювати в групі?

5. Розподіліть ролі в групі: спікер (головуючий), секретар, посередник, доповідач.

6. Стежте за часом.

7. Поважайте інших членів групи, критикуйте позицію, але не людину.

8. Говоріть послідовно, не виходьте за межі запропонованої теми.

Додаток 2 (урок № 1)

Робота з картками.

Перша група.

1. Завдання

Записати речення, виділити дієприслівники.

Життя - це терниста нива: не пройдеш, ноги не вколовши. Скінчивши діло, гуляй сміло. Лінивий сидячи спить, лежачи робить. Ледачий, ївши гріється, а робивши, мерзне. (Народна творчість)

2. Творче завдання

Дібрати до дієслів дієприслівники, які допомагали б краще уявити дію, виражену дієсловом.

Зразок: зустрічати - радіючи, посміхаючись.

Іти, сидіти, писати, співати.

3. Відредагувати речення. Пояснити в чому помилка.

Відчинивши вікно, до нього долинули звуки музики.

Друга група.

1. Завдання

Утворити від поданих дієслів дієприслівники доконаного виду, записати.

Тримати, колихати, обдумати, зітхати, відпочивати, запам’ятати, створити, дати, розчесати, обговорювати.

2. Творче завдання

Придумати речення з дієприслівниками. (4-5 речень)

3. Відредагувати речення. Пояснити в чому помилка.

Підійшовши до класу, його очі широко розплющились від здивування.

Третя група.

1. Завдання

Утворити від поданих дієслів дієприслівники недоконаного виду, записати.

Тримати, колихати, обдумати, зітхати, відпочивати, запам’ятати, створити, дати, розчесати, обговорювати.

2. Творче завдання

Придумати зв’язний текст з дієприслівниками. (5-6 речень)

3. Відредагувати речення. Пояснити в чому помилка.

Вносячи добрива у ґрунт, рослина швидко росте.

Додаток 3 (урок № 1)

Схема самооцінки.

Підписи членів групи_________________________________________

Додаток 4 (урок № 2)

Ø Я поєдную риси характеру своїх батьків.

Ø Як моя мама, я маю гордий вид і не товаришую з не, але бувають випадки, коли між нами панує злагода

Ø Як мій тато, я непохитний і маю з ним однакову професію.

Ø Я люблю командувати своїми друзями, і разом ми – весела компанія.

Ø Разом із друзями я відділяюся від усіх.

Ø Часто мене запрошують у гості фразеологізми, тоді мене не виженеш і не заміниш іншим словом.

Додаток 5 (урок № 2)

Творче завдання.

Утворити з поданими дієприслівниками дієприслівни­кові звороти, скласти з ними речення.

Подумавши (про кого?); дякуючи (кому?); повертаючись (звідки?); поспішаючи (куди?); виступаючи (перед ким?); перелітаючи (через що?).

Додаток 6 (урок № 2)

Редагування.

1. Виглянувши з вікна, ... а) видно було товариша; б) він побачив товариша. 2. а) Робота не була зроблена; б) не зробив роботу..., загравшись з хлопцями. 3. Сівши за книжку, ... а) йому нічого не булочути; б) він уже не чув нічого. 4. Проходячи мимо книгарні, ... а) в око їй впали нові книги у вітрині; б) вона затрималась перед вітриною, розглядаючи нові книги. 5. Іванко, захворівши, ... а) пропустив кілька занять; б) у нього було пропущено кілька занять. 6. Працюючи наполегливо,... а) він закінчив свою роботу раніше на дві години; б) робота була закінчена на дві години раніше. 7. Проходячи недалеко від будинку, ... а) блиснуло світло; б) ми помітили відблиски світла.

Додаток 7 (урок № 2)

Творче конструювання з елементами аналізу

Бігти не чуючи ніг.

Говорити не переводячи подиху.

Працювати не по-клалаючи рук.

Сидіти згорнувши руки.

Розповідати не кажучи лихого слова.

Додаток 8 (урок № 3)

Індивідуальна робота з картками.

Картка № 1

Запишіть словосполучення, вставляючи закінчення.

Насичуюч... речовини, насичуюч... повітря, блимаюч... фарами, блимаюч... зірки, блукаюч... вогні, блукаюч... в темряві, наступаюч... війська, наступаюч... фронтом.

Картка № 2

Відредагуйте речення.

Столітній дуб зацікавив хлопців, перебуваючи на екс­курсії.

Якось шукаючи фіалок, нас застала ніч. Повертаючись додому, у нас був чудовий настрій.

Картка № З

Запиши дієприслівники.

Ідучи, уночі, беручись, колись, пізнавши, завше, вміючи, миючись, кудись, сміючись, подались, взувши, перемігши, більший, питаючи, бажаючий, терпляче, плаче, сидячи, ходячи.

Додаток 9 (урок № 3)

Робота в парах.

Не спуская глаз — ...

Не моргнув глазом — ...

Не работая ночью — ...

Беспокоясь о друге — ...

Недооценив вклад — ...

Несказав ни слова — ...

Додаток 10 (урок № 3)

Робота з прислів'ями.

(Не)терши, (не)м'явши ...

Ранком (не)зробивши ...

(Не)трудившись ...

Життя — не терниста нива ...

(Не)ївши, (не)пивши ...

Додаток 11 (урок № 4)

Спостереження над мовним матеріалом

(Записано на дошці або на великому аркуші)

1. Не можна принижувати людину, не принижуючи себе разом з нею. 2. Приховуючи свої вади, кращим не станеш; наш авторитет виграє від тієї щирості, з якою ми визнаємо їх. 3. Достоїнство є саме те, що найбільше підносить людину, що надає її діяльності, усім її прагненням вищої шляхетності, що дозволяє їй непорушно підноситись над натовпом, викликаючи його подив.

Додаток 12 (урок № 4)

Робота в парах. (Творче конструювання)

1) Утворити дієприслівники недоконаного виду від поданих дієслів.

Говорять, пишуть, кажуть, володіють, сіють, лежать, малюють, граються, співають, ідуть.

2) Утворити дієприслівники доконаного виду від поданих дієслів.

Зустріти, обгорнути, змінитися, заглушити, вирішити, зціпити, стерти, зібрати, осоромити, лягти.

Додаток 13 (урок № 4)

Робота з ключем.

Визначте вид поданих дієприслівників і випишіть їх у дві колонки:

1) дієприслівники недоконаного виду;

2) дієприслівники доконаного виду.

Кличучи, встигнувши, допомігши, теревенячи, оклигавши, вживаючи, бачачи, зиркнувши, вразивши, очікуючи, дивлячись, замріявшись.

Ключ. (Записано на великому аркуші паперу) З других букв прочитайте два слова, пропущені у прислів’ї “…, й … іржею візьметься.”.

Додаток 14 (урок № 4)

Гра «Ланцюжок»

Водити, вести, везти, возити, любити, бачити, садити, висаджувати, саджати, сидіти, сідати, присвячувати, світити, сміятися, скликати, кли­кати, прати, вертіти, прясти, змагатися, стверджуватися, стежити.

Додаток 15 (урок № 5)

Робота в групах.

Розкажіть про дієприслівник як особливу форму дієслова за поданим планом, проілюструйте кожен пункт самостійно дібраними прикладами.

Група А. І. Дієприслівник як форма дієслова.

1. Граматичні ознаки: глянувши у вікно, відчиняючи двері, …

2. Вживання дієприслівників: сонце піднімається і зігріває – сонце піднімається, зігріваючи …

Група Б. ІІ. Творення дієприслівників.

1. Творення дієприслівників недоконаного виду: хизуються – хизуючись, вихваляють – вихваляючи …

2. Значення дієприслівників недоконаного виду: перестрибував і радісно виспівував – перестрибуючи, радісно виспівував – перестрибував, радісно виспівуючи …3. Розрізнення дієприкметника і дієприслівника: палаючи і палаючі, тремтячі і тремтячи …

4. Значення дієприслівників доконаного виду: порадилися і наказали козакам – порадившись, наказали козакам …

Група В. ІІІ. Дієприслівниковий зворот.

1. Поняття про зворот: вишиваючи золотом, укладаючи угоди …

2. Виділення дієприслівникового звороту на письмі: Залишивши відра на березі, жінка хутко пішла вниз річкою, неспокійно оглядаючись на пагорби.

Додаток 16 (урок № 5)

Робота з ключем.

Ключ. З других букв має скластися закінчення виразу О.Підсухи (чотири слова) “Щастя – не знати спокою, …”.

Додаток 17 (урок № 5)

Розв’язування кросворду.

Додаток 18 (урок № 5)

Робота в парах. (Лінгвістичне спостереження)

1. Догоряючі промені сонця поволі гасли. Сонце, догоряючи, поволі гасло. 2. Затихаючі хвилі завмирали на березі моря. Хвилі, затихаючи, завмирали на березі моря. 3. Тремтячі тіні кидає розквітлий каштан. Тремтячи, розквітлий каштан кидає тіні. 4. Напівпрозорі жовтіючі та червоніючі кетяги калини солодко дрімали серед лапатого листя. Калина, червоніючи кетягами, дрімає в солодкому сні.

ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ. Ю. МУШКЕТИК. «СЕЛЕНА»

Мета: розширити читацький кругозір школярів; ознайомитиїх із життєвим та творчим шляхом Ю. Мушкетика; проаналізуватийого твір «Селена», зосереджуючи увагу наідейно-художньому змісті повісті; розвивати культурузв’язного мовлення, логічне мислення, пам’ять, увагу,спостережливість; сприяти виробленню в учнів потребичитати самостійно; виховувати в учнів повагу до творчостіЮ.Мушкетика, прищеплювати інтерес до читанняхудожніх творів, культури Давньої Греції, історичногоминулого.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями:

Які події, на ваш погляд, були цікавими, захоплюючими, пізнавальними під час вивчення історії давнього світу?

• Що ви знаєте про Афіни?

• Кого називають філософами («любящие мудрость»)? Наведіть приклади осіб, яких уважали мудрими, розумними, розсудливими.

• Чому філософів високо цінували і шанували у тогочасному суспільстві?

• Доведіть, що столицею філософії греки вважали Афіни.

• Чим висловлювання видатних філософів є актуальними сьогодні?Відповідь обґрунтуйте, посилаючись на приклади з історії.

• Що вам відомо про Платона? Чим він прославився?

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

1. Життєвий та творчий шлях

Ю. Мушкетика (матеріал для вчителя)

ЮРІЙ МИХАЙЛОВИЧ МУШКЕТИК(нар. 1929р.)

Перше джерело формування особистості Ю. Мушкетика — йогорідна Чернігівщина. Там, у с. Вертіївка Ніжинського району, він народився, виріс, закінчив школу, потім вступив на філологічний факультет Київського університету і пішов у великий світ. Ця земля багата історичними традиціями. Тут розпочався славнозвісний похід і визріло «Слово о полку Ігоревім» — один зі славетних шедеврів світового героїчного епосу, тут розвивалися освітні й культурні осередки, з друкарень ішли по Україні книжки й розмаїтті видання. Чернігівщина була одним з центрів в національно-визвольній боротьбі та зумовленого нею державного й культурного відродження українського народу. На цій землі виріс автор проекту космічної ракети М. Кибальчич, розвивались шедеври фольклору, кобзарського мистецтва, живопису, музики, творили І. Куліш, Б. Грінченко, А. Свидниць-

кий і Л. Глібов, М. Коцюбинський і П. Тичина, В. Еллан-Блакитний, В. Чумак і О. Довженко.

Гостроконфліктні, проблемні, сповнені і радощами, й болем за нашу історію, життя, людину, аналітичні щодо минулого й прогностичні щодо тенденцій сугочасності, ці твори стали помітними віхами в розвитку всієї української прози, частина з них перекладена іноземними мовами й визнана зарубіжними читачами. Зріс авторитет Ю. Мушкетика і як громадського діяча: був депутатом Верховної Ради, керівником Спілки письменників України, він ставить життєво важливі питання екології, мови й національної самосвідомості та історичної пам’яті народу, його суверенності й умов розвитку гуманізму, культури,— і це знаходить гарячий відгук у серцях читачів. Стає очевидним: Ю. Мушкетик — продовжувач великих традицій Панаса Мирного, М. Коцюбинського, В. Стефаника, А. Головка, але водночас — яскрава індивідуальність, що має свою тему, свій ідеал, метод та стиль. Все це бере соки з джерел історичного, соціального, духовного життя народу та з глибин мислення самого митця. Кращі твори письменника спонукають до широких творчих роздумів: критика підключає їх до дискусій з приводу важливих назрілих проблем, характерних явищ, провідних тенденцій розвитку літератури. Правда життя — в ім’я торжества істини, справедливості, духовної честі, свободи — художня мета творів Ю. Мушкетика. Це й визначає високу суспільну значущість доробки митця, його новаторську сутність, перспективу творчого розвитку.

2. Додаткова інформація

ПЛАТОН(428—348рр. до н. е.)

Справжнє ім’я Платона — Аристоки. Платоном його прозвали за силу і широкі груди. «Платос» означає «широкий». Ще змолоду він захоплювався боротьбою і був чемпіоном Істмійських ігор — змагань,схожих на Олімпійські ігри. Платон походив з сім’ї царського роду. Його мати вдруге вийшла заміж за одного з друзів і помічників Геракла, який керував тоді Афінами. Платон зростав і виховувався, спілкуючись із знаменитими поетами і письменниками, художниками й акторами. Він і сам розпочав писати комедії і трагедії, але, познайомившись із Сократом, спалив свої твори і присвятив себе філософії. Суд над Сократом і смерть улюбленого вчителя вразили Платона. Він виїхав у Грецію і тривалий час подорожував. До цього часу він уже став відомим філософом, і один з приближених тирана Діонісія, який керував у Сіракузах, головному місті острова Сицілія, запросив його до царського двору. Цей приближений уважав, що Платону вдасться переконати Діонісія керувати справедливо, а не жорстоко. Платон у своїх творах багато писав про ідеальну державу, яка повинна була жити за розумними законами, і йому теж хотілося втілити свої мрії в життя. Коли Діонісій зрозумів, навіщо прибув Платон, він відправив його назад до Греції, таємно наказавши по дорозі продати філософа в рабство. — Він же філософ, тому і в рабстві він буде відчувати щастя,— насмішливо висловився тиран/ Платона купив Аннікерид, багатий чоловік, який віз до Греції своїх

коней, щоб виставити їх на кінських змаганнях. Дізнавшись, що він став господарем знаменитого філософа, Аннікерид одразу випустив його на волю. Коли друзі Платона зібрали гроші для його викупу, Аннікерид відмовився їх взяти і передав їх самому Платону. На гроші, отримані від Аннікерида, Платон купив неподалік від Афін землю, збудував собі дім і відкрив свою філософську школу. Дім Платона знаходився неподалік від того місця, де згідно з легендою був похований ліричний герой Академ, тому школу Платона називали Академією. Платон написав безліч творів. Один з них присвячений роз’ясненню філософських ідей Сократа, інші — опису влаштування розумної держави. У цих творах описана й Антлантида — держава, в якій люди жили згідно з мудрими законами. Як і багато інших філософів, Платон шукав першооснову всіх речей. Він уважав, що всі речі мають незриму ідею, в якій є їх найголовніша сутність і причина. Ці ідеї, згідно з Платоном, і є першоосновою світу. Тому Платона називають батьком ідеалістичної філософії. Незадовго до смерті Платона спитали, як він вважає, чи будуть у майбутньому писати про нього? Філософ відповів: — Було б добре ім’я, а записки будуть.

3. Ідейно-художній аналіз твору Ю. Мушкетика ≪Селена≫

3.1. Виразне читання, переказ цікавих епізодів з твору.

3.2. Історичний матеріал.

Осмислення історії не полишало Ю. Мушкетика ніколи. Через бажання повніше й глибше осмислити історію України, письменник звертається до аналізу історії стародавньої Греції і Риму. Предметом його повсякденних студій стають філософія, релігія, етика й культура — як на рівні сім’ї й держави, буття окремих людей, так і на рівні цілих народів або соціальних верств. Як наслідок з’являються філософсько-аналітичні, глибоко полемічні твори, призначення яких полягало в паралельному освітленні досвіду свого та інших народів. До таких творів належить і повість «Селена».

3.3. Тема: зображення епохи середньовіччя Давньої Греції — часів правління царя Діонісія; діяльності філософа Платона.

3.4. Ідея: засудження керування тирана Діонісія; возвеличення прагнень Платона щодо справедливого керування державою, посилаючись на розумні закони.

3.5. Основна думка: «...в світі чорне й біле, гірке й солодке здебільшого перемішані...»__

3.6. Жанр: історико-філософська повість.

3.7. Композиція.

Твір пов’язаний і відображує реальні факти з життя видатного філософа Платона, подій середньовіччя Давньої Греції (Сіракузи, Афіни, правління Перікла, Діонісія, війни, спортивні ігри, життя і побут населення, сад Академа...)

Експозиція: знайомство читача з садом Академа, видатними особам Афін, їх історичним минулим.

Зав’язка: дискусія Хілона, Платона, Архіта щодо взаємостосунків правителя і народу; зустріч Платона із Селеною, прагнення Платона «перевиховати» Діонісія.

Кульмінація: розмова Платона з Діонісієм про те, яким повинен бути цар, як керувати державою; звістка Селени про намір тирана знищити Платона.

Розв’язка: виконання Поллідом наказу Діонісія — продати Платона у рабство.

3.8. Сюжетні лінії повісті:

• держава і її правитель;

• прагнення Платона перевиховати Діонісія;

• минуле саду Академа;

• полум’яні почуття дружби, любові між Платоном і Селеною.

3.9. Проблематика:

• керівник і народні маси;

• господар і раб;

• сутність справжньої демократії;

• любов і ненависть;

• людина і суспільство.

3.10. Обговорення змісту повісті. Бесіда за питаннями.

• Що вам вже відомо про сад Академа? Чому його найкраще відвідувати у другій половині дня? («Коли трохи спаде спека, коли відКефіса, річки невидної і чистої, повіє прохолодою, а на протоптані

в траві стежки упадуть від гордовитих платанів косі тіні»)

• Яким було місто Афіни за часів Перікла й Сократа? («...Воно ще небуло загиднене й зіпсоване варварами, тоді тут панували добра патріархальщина,пошана до звичаїв, чистота й сувора, урочистість»)Як воно змінилося з тих пір? («А тепер скрізь повно сміття, димі чад виїдають очі — м’ясо смажать просто на вулиці, нечистотивиливають на голови перехожих. Скільки ж то бушувало пристрастейна цьому клаптику землі, скільки пронизаних мечами тіл упало на брук, скільки повалено статуй, скільки розвінчано святинь, скільки разів мінялося управління містом, скільки стоптано старих і написано нових законів!»)

• Яким чином Ю. Мушкетик характеризує минуле? («Одвіку поручодин одного лягали ті, хто підніс на нову височінь людський дух,людський розум, створив шедеври краси, не шкодуючи сил, захищав

вітчизну, й ті, хто всіма неправдами туго набивали гаманці або примхою долі, а ще частіше завдяки власній підступності й нещадимості, були знесені на високі п’єдестали влади»)

• Про які досягнення Афін зазначає письменник? («...Маленькі Афінистворили стільки, скільки деякі держави не спромоглися створитиза тисячоліття. Та що там держави — цілі континенти»)

• Назвіть людей, імена яких «золотими літерами записані на скрижалях історії». («...Бачиш перед собою стели демократів Солона й Клісфена і тирана Пісістрата, який теж провів у життя кілька важливих потрібних людям законів, стели Софокла, Есхіла, Евріс- піда, Арістофана, Фідія, Сократа, Анаксагора і чимало інших...»)

• Як у творі описано зовнішність Платона? («Он він стоїть під в’язом, дебелий, широкоплечий, з великою головою, на якій насамперед впадають в очі широке пласке чоло і густа борода, яка в’ється кільцями, понурий, набурмочений, зовсім не схожий на мудреця, на філософа, який носить у собі кілька світів. Тільки очі, спокійні, розумні свідчать про роботу думки. Зрідка вони спалахують дитинною цікавістю (і тоді й сам філософ стає схожим на велику, трохи невдатну дитину), відтак знову стають проникливими, замисленими глибоко, безнадійно, до хворості. Окремі рухи, окремі жести видають у ньому аристократа, з малих літ знайомого з золотим гребінцем, срібним тазом для умивання, ванною, бесідами мудрих наставників та вчителів і порадами доброчинних батьків. Цей чоловік з сором’язливою усмішкою, бездоганним художнім смаком, з душею ніжною, яка сприймає світ тонко, в особливій, лише йому знаній гармонії, неспинно прагнучи її, потерпаючи за неї, караючись власною недосконалістю, водночас твердий у переконаннях, непоступливий у відстоюванні власних поглядів, правди та істини. Нацьому полі він неухильно тупає в Сократові сліди») Про що свідчитьцей опис?

• У чому полягав авторитет Платона серед його друзів? («Він ужезажив слави мудреця, й кожен прагне попросити в нього поради,поговорити з ним бодай для того, щоб увечері за багатим столом,в обіймах гетери ніби поміж іншим кинути друзям, що він сьогодніобмінявся думками з Платоном. Але часто в нього просять порадинасправжки, і слова його мають за істину поважну»)

• Яким чином Платон зреагував на смерть Сократа? («...Здавалося, що він на віки вічні втратив усі радощі життя, що й світ йому більше не потрібний, він вирушив у далеку подорож, аби навіть не бачити землі, яка проковтнула світло його розуму — Сократа. Та по кількох роках важких мандрів з жахом і радістю відчув, що може жити й без Сократа, що й сам він мовби став інший, з Сократовими мислями, але з відчуттями новими, жадібними, спраглими»)

• Що у повісті зазначено про вік правління Перікла? («...Він (Перікл), «перший серед афінян», «вождь демократії», великий Перікл, чиїм ім’ям, оздобивши його позолотою, назвали щасливі афіняни цілий вік свого життя — Золотий вік Перікла. Мудрий з-понад мудрих,найбезкорисливіший серед безкорисливих, найпростіший серед простих,найвідважніший серед відважних — друг і порадник, великийбудівничий, непохитний авторитет і незмінній стратег»)

• Чим закінчилася війна Афін зі Спартою? («За кілька днів по томувійськовий стрій бронзовоголих македонян зійшов на Акрополь. Захисні стіни довкола міста було зрівняно з землею, флот знищено, Афіни почалиплатити Спарті данину. Афінські військові стратеги розбрелися по домівках і в муках дошукуються причини поразки, сваряться з жінками та чукикають дітей, їхні вої сховали пощерблені мечі й солять маслини, продають у Піреї рибку, вичісують вовну та шиють сандалії»)

• Про що відбулася розмова між Хілоном, Архітом і Платоном?

• Якої думки дотримувався Платон стосовно взаємостосунків богів і людей щодо правління одних над другими? («Сам народ правити не вміє і не навчиться ніколи, так уже судилося долею, навіть на небі є верховний бог і прості боги, люди не боги, вони й народжуються нерівними, неоднаковими, слабкі тілом, духом і розумом повинні підкорятися сильним, мораль — це вигадка слабких, щоб потурати сильним»)

• За що Платон возвеличував предків? («Наші предки думали про

славу вітчизни, а не про користь собі»)

• У чому звинувачував Хілон народ? («Наш народ гребує простоюпрацею, він тільки й мріє про легке життя. Гроші в нас платятьнізащо, посади здобувають язиком»)

• Як Платон сприйняв звістку від Архіта про Діона? («Новина схвилювалайого такою мірою, що він одмінився на обличчі й поклав рукуна серце. ...Але серце гупало, як товкач у ступі й на скроні тонко

вібрувала жилочка: цінь-цінь-цінь. ...І тепер ось знайшовся чоловік,можновладний державець,сіракузький тиран Діонісій, який хоче вислухатийого, приміряти Платонову одежину на власне тіло»)

• Яким у повісті зображений цар Діонісій? («Діонісій тиран, але тиранрозумний, сміливий до безумства й водночас, як оповідає Діон,чистий душею, прагне знань, любить філософію, поезію, сам пишевірші, трохи недовірливий од природи, крутий за вдачею й через теіноді переступає межу, не завжди чинить по справедливості, бо гараздне знає, якою вона має бути»)__

• До чого прагнув Платон після отримання Діонісієм влади? («Платонзамислив повернутинесправедливість на справедливість, півдобра на повне добро, півістини на всю істину, тобто перевиховатитирана, навчити його мудрості, стриманості, розважливості, навчитифілософії і таким чином вкласти в його голову виплекані в тишіперистилю ідей справедливого управління державою»)

• Якою була Селена? Застосовуючи текст повісті, опишіть її зовнішність.

{«...На лавиці насправді сиділа дівчина чи жінка. Туніка спадаладо самих ніг, і з-під неї виглядалипозолочені сандалії, профіль бувтонкий, чіткий, голова на доволі граційній шиї зведена трохи вгору,

й проти місяця зелено зблискують очі. Охоплене обручкою, хвилеюспадало на плечі волосся, з лівого боку трохи вище вуха в нього буловвіткнуто кілька нарцисів... Це не була рабиня, рабині так не одягаються,та й рабиня ніколи не дозволила б прийти сюди сама»)

• Назвіть сюжет міфу про Селену? («Селена — богиня місяця. Вона кохалапастуха Ендіміона, й за її велінням його занурили у вічний сон»)

• Хто така Селена? («Кенефора. Ця дівчина носить корзину з священнимначинням для жертворприношення. ...Несхитна охоронниця божихжертовників»)

• 3 якою метою Платон приїхав до Діонісія? («...Приїхав він вдосконалити,зробити з нього хорошу людину, котра перемінить на краще вседовкола, любитиме підлеглих своїх в чинитиме по справедливості»)

• Для чого Селена з’явилася до Платона за наказом Діонісія о нічній порі? («Просто я не змогла покохати його. Він того хотів і я теж молилася богам, але він мені відворотний. Через те і послав до тебе»)

• Як Ю. Мушкетик характеризує Діонісія? («.. .Він горів у великому жертовномувогні любові довітчизни, був готовий на її поклик стрибнутиз найвищої скелі й нахромитися на вістря найгострішого меча»)

• Чому знання роблять людину справедливою?

• Через що Діонісія ніхто не вчив доброчинності? («Все життя суспільу війні, у боротьбі із змовниками. Він мужній і добрий. У сутісвоїй — дитина. Має велико лихо — поганих друзів. І вони часомсхиляють до недобрих вчинків»)

• Що цікавого про життя Діонісія дізнався Платон від Діона? («Родувін простого, прославився в багатьох битвах, з простого солдатапіднісся до стратега, переміг ворогів у багатьох битвах і народпривів його до влади, на ту мить щиро вірячи в доброчинність свогопатрона і повелителя. ...Діонісій владу захопив силою. І троннийстілець під ним похитувався не раз. ...Коли побивав карфагенян,стояв міцно. Коли вони його побивали — хитався. ...Та дружина померла.Тепер у нього дві дружини, локрійка Дорида та сіракузянкаАристомаха»)__

• Як народ ставився до Діонісія? («Хоч є у нас і невдоволені ним, є заздрісники.

Ці попритаювалися. Ще недавнечко всі вони вимагали свободи.

Неначе свобода — дівка для всіх... Авторитет Діонісія величезний»).

• Яким побачив Платон Діонісія під час їх першої зустрічі? («Діонісій — чоловік цей рішучий, впевнений, сильний, полохливим робивйого тягар влади. Зодягнений у яскраву персидську столу з пурпуровоюперев’яззю через плече, широким поясом, золотими та срібнимиблашками сандалії»)

• Як охарактеризував себе Діонісій під час розмови з Платоном? («Тобі сказали про мене обмильне. Яне тиран, а демократ. Просто мене всі славлять з любові»)

• Чому Сократ, на думку Платона, був найщасливішою людиною? («...Бо його не могли звабити ніякі принади світу, він не шукає слави, любив життя просте, і воно любило його, тобто жив у злагоді з ним»)

• Як сприймали промову Платона придворні Діонісія? («Придворнісиділи, затаївши подих, не спускали з Платона очей. Одні — захоплених, інші, як поет Філіст, іронічних. Ще інші — тривожних, тамували в глибині ворожість, принаймні так дивився на Платона філософАристій, якийпроповідував задоволення потреб, веселощі, щей сам подавав у тому приклад. Але й він боявся мовити бодай словонаперекір») Про що це свідчить?

• Якою відбулася зустріч Платона і Діонісія? Чому тиран байдуже сприйняв ідеї, які висловив йому Платон?

• Які вірші складали поети під час обіду в Діонісія? («В тих віршах говорилося, що в світі немає країни, кращої за Сіракузи, де панують загальний добробут і справедливість, і що немає більшого щастя, як жити під зорею Діонісія»)

• Опишіть бібліотеку царя, застосовуючи текст твору. («На полицяхз ліванського кедра лежали в циліндричних, із шкіри, футлярах сувої,тиран брав декотрі в руки й розгортав. Робив це ліниво, мовбибайдуже, а за всім тим ховалося “знай наших”»)

• Винагорода, яку мав отримати переможець у битві. («На пласкомукамені лежала шкіряна торбинка, з якої викотилося кілька золотихдинарів; поруч стояли кінь і дівчина. Переможець мав вибрати щось одне»)

• Що хотів спорудити Діонісій на тому місці, де відбувся поєдинок між двома військовими? («...Наступного року він збирається спорудити на цьому місці справжній амфітеатр»)

• Яким чином поплатився Лекгін за вільнодумство? («Його скарали увечері,охоронця, який дав списа, вкинули в море в шкіряному мішкові»)

• Як охарактеризував Селену Платон, зустрівшись з нею вдруге? («Ти така щира й нелукава»)

• Що розповіла Селена про минуле свого роду? («Наш рід колисьбув хоч і не вельми багатий, але славний. І змагався з родом Діонісія.А потім наш рід збіднів і перевівся. ЙДіонісій потішається над нами.Це приносить йому насолоду. Якось він сказав: «Якби наші предки

встали та побачили тебе й мене, твої б знову лягли, а мої попросилисяб на Олімп». Він грається з нами, як ситий кіт з мишами»)

• Про що розповіла Селена Платону, потайки прийшовши до нього. («Люди линуть до тебе любов’ю. Але вже пішов поголос: Афіни сто разів штурмували Сіракузи й не здолати їх. А тепер прийшов один

чоловік і скорив. Ці слова вже долетіли до вух Діонісія») У чому виявилося захоплення Діонісія Селеною? («Я думаю про тебе увесь час. Я зрозумів: тільки з тобою мені буде хороше. З тобою я подарую людям щось велике, щось божественне. Я чую в грудях не знану раніше силу, й думка моя вигострюється, неначе меч»)

• У чому полягали ознаки управління державою? («Любов до ближніх.Шанобливе поводження, лагідна мова, справедливе вирішення справ. Нехайправлять не військо, не сторожа, не страх... Бо ж тиран, якщоказати правду, найбоягузливіший із людей. Він боїться власної тіні. Віноточений сторожею, неначе частоколом, і нічого не бачить з-за неї»)

• Чим закінчується остання зустріч Платона і Діонісія?

• Яку неприємну новину розповідає Селена потайки Платону? («Тираннаказав убити тебе. Втікай...»)

• Чому Поллід не погодився вбивати Платона? («Він не стільки боявся богів, скільки лихого розголосу поміж торговим людом. Якщо стане відомо, що він убив людину, та ще знаного в еллінському світі філософа, ніхто не купить у нього не те що амфори з вином, а жмені горішків»)

• Кого продавали на рабському ринку? («Двоє рабинь, таких старих, що вони не те що не здатні змолотити ячмінь, а не гожі прожувати готової пампушки, темний, похмурий єгиптянин у синцях і шрамах, посічений лозою, либонь, такий запеклий, що перегризе колодку господаря, а то й лезо ножа, молода жінка з дитиною, обоє в якійсь корості чи екземі, та кремезний чоловік з великою головою, широкимчолом і густою бородою, яка вилася кільцями»)

• Хто такий Аннікерид? («...Знатний елінський муж, який збиравсяїхати на змагання колісниць в Еліду й увесь ранок підбирав на базарікінському збрую та робив інші закупки на дорогу...»)

• Що змусило Аннікерида купити Платона-раба? («Платани, жерт-веник Зевса... Він почув голос цього чоловіка. Це ж філософ з АфінПлатон! Славетний учень самого Сократа»)

• Як пояснив Платон причину того, що він став рабом? («Я хотівперевиховати тирана»)__

• Ким буда Селена для Платона? («Ця незвичайна жінка несе в собі якусьвелику, неохватну розумом таємницю, таємницю самого роду людського,життя, і водночас вона така проста, звичайна, мила, ваблива. Він думатиме про неї все життя, думатимете про те, що міг би примирившись з Діонісієм, з грубою тиранією, залишитись у Сіракузах і прожити з Селеною сповнене щастя життя або й забрати її в Афіни»)

• Якими почуттями ви пройнялися від читання даного твору? Чоговін повчає, над чим змушує поміркувати?

3.11. Характеристика образів твору.

3.11.1. Селена.

3.11.1.1. Відповіді на запитання:

• Хто така Селена?

• Коли читач вперше знайомиться з цією героїнею?

• Що вам відомо про долю дівчини?

• Чому Селена не мала можливості залишити Сіракузи?

• Як до дівчини ставилися Діонісій і Платон? Дайте порівняльнухарактеристику щодо цього.

• Чим Селена приваблювала Платона?

• Якими рисами характеру наділяє Ю. Мушкетик свою героїню?

• Чому Селені не була байдужа доля Платона?

• Що символізує цей образ у повісті?

3.11.1.2. Скласти інформаційне ґроно щодо характеристики образу

Селени.

3.11.1.3. Цитатна характеристика.

• Платон: «Ти така щира й нелукава... Я ще ніколи не зустрічав такої дівчини».

• «Платон мимохіть заплющив очі й побачив, як велично й граціозно пливе понад сузір’ям Лева її довге, гнучке, красиве тіло. Як зоряні промені іскрять на її голих плечах, спині, стегнах, довгих

ногах, як обсипається з тугих смаглявих плечей зоряний пил».

• «...Таємниця, яку носила і собі Селена, схожа на мудру богиню, і водночас така проста, мила, приступна».

• «Платон подумав, що така дівчина зустрічалася йому вперше, що вона — особлива й, мабуть, йому ніколи не обридло б дивитисяна неї й розмовляти з нею». 3.11.2. Цар Діонісій.

3.11.2.1. Бесіда за питаннями:

• Що ви дізналися про життя Діонісія до того, як він став царем?

• Яких висот досягнув Діонісій, ставши царем?

• Як тирана характеризують герої повісті?

• У чому виявлялася жорстокість царя?

• Чому Діонісій не сприймав думки Платона?

• Як Діонісій ставиться до простого народу, до своїх підлеглих, рідних?

• Вмотивуйте, чи можна виправдати жорстокість і бездушність царя?

• Чим пояснити те, що Діонісій вирішив позбутися Платона?

• Як ви особисто ставитеся до цього героя?

3.11.2.2. Скласти інформаційне ґроно щодо характристики образу Ді-

3.11.2.3. Цитатна характеристика героя.

• «Адже в усьому іншому Діонісій, хоч і грубий, одначе проникливий і розумний, його очі, здавалося, добувалися до самої печінки, пронизували, неначе два списи. Але здебільшого бачили те, що хотіли бачити».

• «Бо пощо Діонісію всі оті розмови про ілюзії чуттів, уявні та реальні образи, коли він живе тільки в одному, реальному і грубому світі, бачить предмети одномірно, отож і говорити з ним потрібно про речі прості й очевидні».

• Селена про царя: «Його серце темне як ніч...».

• «Діонісій достатньо розумний».

• Платон про тирана: «Я приїхав, щоб освітити його світлом філософії, світлом правди».

• Селена про царя: «В нього серце шакала і підступність змії».

3.11.3. Платон.

3.11.3.1. Бесіда за питаннями:

• Що ви дізналися про минуле Платона?

• Яке значення для Платона мав Сократ?

• 3 якого метою філософ іде до Діонісія? Через що ці герої не знайшли порозуміння між собою?

• Яким чином Платон вирішив перевиховати царя?

• За яких обставин філософ познайомився із Селеною? Чим вона його приваблювала?

• Яких страждань зазнав Платон, потрапивши у немилість до царя?

• За що філософ палко покохав Селену?

• Як, на ваш погляд, чи можемо ми назвати Платона геніальною людиною? Відповідь вмотивуйте.

• Завдяки кому герой повісті був позбавлений рабства?

• Про що мріяв Платон, як він намагався свої прагнення втілити у життя?

• Чим вас захопив цей образ?

3.11.3.2. Скласти інформаційне ґроно щодо характеристики образу

Платона.

3.12. Філософські афоризми, висловлювання.

• «А от слава, свідчення поступу».

• «Істина, якщо вона й гірка, корисна».

• «Народ — дитина, йому не потрібна правда, а красива брехня».

• «Народ має тих володарів, яких він заслужив».

• «Наші предки думали про славу вітчизни, а не про користь собі».

• «Тиранія замішана на любові до влади, та й усе інше — дружба, пошуки знань, багатства живляться нею, навіть ненависть здебільшого йде од надмірної любові до самого себе».

• «Любов теж повинна дозволяти держава. Громадяни надто розтрачують себе в коханні, мало лишають вогню для держави».

• «В світі більше тіні, ніж світла».

• «.. .Той, хто заховався за високими ворітьми від світу, любов’ю не володіє. Він невільник власного серця, а невільники любити не можуть».

• «Любов — це краса. Любов і краса — це світ. Колись світ буде самакраса».

• «Наш розум заселить світ красою. По нетрях душ людських».

• «Усе на світі тримає любов. Її ми прагнемо, до неї йдемо увесь вік, одначе не наближаємося, а віддаляємося від неї. Холодне серце неспроможне любити, і тіло наше з роками старіє, руйнується. Яка вже там краса. Одначе саме тоді ми найдужче осягаємо її розумом і розуміємо як ідеал. Ми починаємо здогадуватись, що є інша краса, більша, довершеніша».

• «...Наша душа прагне довершеності, краси, тієї довершеності і краси, які існують у нашій уяві і десь там вони є, бо ми їх прагнемо, й за їхньою подобою творимо цю красу, земну, тлінну».

• «Найвища ж ідея ідей — добро, благо, тільки воно співмірне абсолютній красі».

• «Знання роблять людину справедливою».

• «.. .Людям потрібний твердий і розумний законодавець, розум якого освітлений філософією і поезією, а серце наповнене добром, мудрістю і ласкою».

• «Досконалість душі ставимо на перше місце, тіла — на друге, бо вони нижче душі, в вже на третьому — повага до багатства, бо воно лиш служіть душі і тілу. Найвище ж у світі — благо, абсолютна єдність усіх добрих сил, усього сущого. Вище навіть ідей. Сотвори благо, й палац твоєї душі прикраситься сам по собі. Загнуздай пристрасті, обмеж свої бажання, вдосконалюй себе...».

• «Бажання і пристрасті — це теж копії реальності, вони тримають нас біля наших ілюзій неначе ланцюги».

• «...Тільки знання робить людину справедливою».

• «Людина керує своїми бажаннями».

• «...Земне життя — це тільки прелюдія до життя іншого, оскільки наша душа жила раніше й житиме після нас. А тому коротке земне життя потрібно прожити чесно, щоб не затьмарити власну душу, адже їй сяяти довго-довго — вічно».

• «Щастя достойні люди чисті серцем і помислами, а нині таких людей стає все менше й менше».

• «Свобода — це бритва, і її потрібно вміти тримати в руках, які зуміли б ї втримати».

• «Так, є в людському житті щось вічне за саме буття, існування, споживання нікчемного харчу та приробітку на нього. Є щось таке в земних надрах і в людських грудях, чого ми ще не осягли, але заради чого й маємо жити і офірувати саме життя».

• «Прикрась палац душі своєї, а не житло».

• «Хто бідний друзями, той не має нічого».

• «Коли б багаті оддали бідним зайвину, то в світі багато чого б перемінилося».

• «Терпіти кривди — зло менше, ніж їх приносити».

• «Несправедлива людина не може бути щасливою».

• «Зміни одяг, тоді не треба бути латати дірки».

3.13. Міні-дискусія. Обговорення питань з тексту твору.

• Що таке світ, у якому ми живемо?

• Яка суть всіх речей, які нас оточують?

• Чи все таке, як бачать наші очі і чують наші вуха?

• Це сама реальність чи тільки її тінь?

• Земне життя — істина чи прелюдія до нього?

VII. Підсумок уроку

VIII. Домашнє завдання

Підготуватися до тематичної контрольної роботи.